Цей день визначений на 28 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1995 році на честь трьох геніїв світової літератури Вільяма Шекспіра (1564-1616), Мігеля де Сервантеса (1547-1616) та Інки Гарсіласо де ла Веги (1539-1616). Тоді ж засновано премію ЮНЕСКО за популяризацію ідеалів толерантності в дитячій та юнацькій літературі. Рішення було прийняте з метою освіти, розвитку культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найбільшим засобом поширення знань, найнадійнішим способом його збереження.
Примітно, що 23 квітня народились також відомі письменники: француз Моріс Дрюон, ісландець Гальдоур Лакснесс, росіянин Володимир Набоков та українці – Григорій Тютюнник, Василь Земляк, Олександр Гаврилюк, Василь Кухта, Андрій Курков.
Це свято традиційно пов’язують із книгою та літературною творчістю. Тому у світі 23 квітня день книги і авторського права відзначається влаштуванням книжкових ярмарків, презентацій видавничої продукції, літературними читаннями, бібліотечними акціями.
Однак, природа творчої діяльності людей дивовижна і різноманітна. Завдяки творчим особистостям розвивається людська цивілізація. Результатами творчої діяльності в одному випадку стають літературні, музичні та мистецькі твори, в іншому – винаходи, раціоналізаторські пропозиції, корисні моделі тощо. Об’єкти творчої діяльності потребують правової охорони.
Правова охорона творів у галузі літератури, науки, мистецтва, зокрема статей, монографій, дисертацій, картин, музичних творів, творів скульптури, архітектури, фотографій здійснюється авторським правом. Інша група
об’єктів – винаходи, промислові зразки, корисні моделі, знаки для товарів і послуг тощо – охороняється патентним правом (правом промислової власності).
В Україні джерелами авторського права є: Конституція України (статті 41, 54, 55), Цивільний Кодекс України (статті 433-448), Закон України „Про авторське право і суміжні права”.
Особливу групу джерел сучасного авторського права становлять міжнародні договори (Бернська конвенція з охорони літературних та художніх творів, 1886, Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право, 1952 та інші).
Крім того, щороку 26 квітня всі країни святкують Міжнародний день інтелектуальної власності.
Генеральна асамблея Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) на засіданні у вересні 2000 року прийняла рішення заснувати свято Міжнародного дня інтелектуальної власності для того, щоб надати можливість підкреслити велике значення інновацій у житті суспільства. Обрана дата,
26 квітня, є визначною ще й через те, що саме 26 квітня була заснована Всесвітня організація інтелектуальної власності, яка покликана сприяти захисту та розвитку інтелектуальної власності у всьому світі.
Відповідно до ст. 54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Право інтелектуальної власності становить окремий інститут цивільного права. Його норми закріплені у книзі четвертій Цивільного Кодексу України – „Право інтелектуальної власності”.
Щороку Міжнародний день інтелектуальної власності присвячується окремій темі. Тема 2020 року – „Інновації для „зеленого” майбутнього”. Отже, бережімо і розвиваймо творчість, шануймо авторів-творців, які збагачують ідеями наш світ, бережімо Землю – нашу спільну домівку, щоб щасливо і мирно жилося сьогоднішньому і прийдешнім поколінням.